Ітака. Відпочинок і тури 2024

Про курорт

Ітака – батьківщина Одіссея, до якої він прагнув довгі 10 років своїх мандрівок. Гомер оспівав красоти острова, написавши «Одіссею», давши ґрунт для роздумів про нього ще кільком поколінням. Слава про Ітаку ширилася, приваблюючи до берегів мислителів і творців. Острів любили Байрон і Кавафіс, які писали про нього.

Знаходиться Ітака в групі Іонічних островів. Острів має видовжену форму. На північ від нього розташований острів Лефкада, а на південному заході розкинулася Кефалонья. 96 квадратних кілометрів Ітаки населені 3 тисячами жителів. Спільно з більш дрібними острівцями округи утворює провінцію з однойменною назвою, що входить до префектури Кефалонія. Адміністративна приналежність - Іонічні острови.

Між Ітакою і Кефалонією протікає канал-протока, ширина якого на різних ділянках становить від 2 до 4 кілометрів. Два протилежних узбережжя острова (західне-східне) ніби належать різним світам. Уривчастість і практично повне безпліддя заходу, поцяткованого численними бухтами і мисами, різко контрастує з вишуканою зеленню сходу. Північне і південне узбережжя також закінчуються мисами Агіос, Андреас і Мелісса. Мальовничі бухти і миси розкидані між ними, а протяжність берегової лінії досягає 101 кілометра.

За своєю суттю Ітака – це дві лісисті гірські вершини. Ніріто досягає 806 метрів, А Меровіглі – 669. Вони багаті різноманітними видами рослин і фауни. Ці вершини ніби виростають прямо з моря, з'єднуючись у центрі тонкою ділянкою землі. Таке незвичайне поєднання гір і моря створю неповторний рельєф разом із глибоко порізаним узбережжям.

На Ітаці складна ситуація з водою, її дефіцит не дозволяє нормально розвиватися сільському господарству. Основним промислом місцевих мешканців є рибальство. Поповнює бюджет і туризм.

Зв'язки Ітаки з іншими прилеглими територіями (Кефалонією, Лефкадою, Патрами і Етолоакарнанією) забезпечується двома портами острова - Ваті і Пісо Аетос.

Перш за все, популярність Ітака отримала завдяки Одіссею, її туристичні можливості знамениті набагато менше. Проте, саме тут створені всі можливості для екотуризму та активного відпочинку. Природна краса острова з незвіданими глибинами зелених долин, найчистіші узбережжя - туристу знайдеться тут місце в будь-яку пору року. Тут упорядковані пляжі, загадкові печери, куди ще не ступала нога мандрівника, безліч бухт і невеликі села, де поки ще мало приїжджих, але які здатні здивувати. Ітака - це злиття культури, релігії, історії, традицій сільського господарства і підвалин мореплавання, охоронювані місцевими жителями. Досвідчених мандрівників приверне небачена досі краса природи. Лісові стежки, що ведуть до мальовничих білосніжних берегів, роблять острів справжньою казкою, яку хочеться продовжити якомога довше.

На Ітаку приїжджають з усіх куточків світу. Романтична подорож в напрямку цього грецького курорту стане незабутнім початком або вже продовженням сімейного життя. Спокій і гостинність острова – ті риси, заради яких сюди прямують тисячі гостей. Незважаючи на зміни Ітаки за останній час, все-таки вона залишається частиною Іонічних островів, відображаючи яскраві риси регіону.

Потрапляючи сюди, потрібно обов'язково скуштувати традиційну кухню острова. М'ясо або курка, приготовані в «тцерпа» (спеціальні глиняні горщики), «саворо», що представляють собою хамсу з розмарином і родзинками, «скордалія» (приправа з часнику, яка доповнює картопляне пюре), юшка з часником або місцеві солодощі з рису і меду, яку називають «равані» – гурманам є простір для експериментів. На пам'ять про Ітаку варто привезти кераміку, вишиті вироби або домашнє варення, вироблене жителями острова.

Історія

Острів став відомим після появи «Одіссеї» Гомера. Вчені стверджують, що його літературна Ітака і нинішня – одна територія. Розбіжності географічні пояснюють незнанням топографії Гомером або ж фантазією поета.

Свою назву острів отримав дуже давно. Походження імені Ітака має кілька варіантів. Відповідно до одного з них, так звали першого жителя острова, сина Посейдона – Ітака. Популярні також версії, що назва походить від слова «ітус», що перекладається як «несподівано», фінікійського «ітіка (колонія) або ж «іті», що означає «веселий».

Археологи відшукали в північній частині міста безліч старовинних знахідок, що належать до раннього грецького періоду. Розквіт острова припадає на мікенську епоху. Тоді до Царства Ітаки належали не тільки дрібні острови, що оточують Ітаку, але також частково материкова Греція. Місцеві мореплавці вибиралися далеко за межі Середземномор'я, приносячи прибуток батьківщині. Кінець мікенської епохи (1000 р. до н.е.) - початок занепаду Ітаки. Падає інтерес дорійців до острова, оскільки його бідні землі не приносили їм дохід. Втім, Ітака залишалася населеною, а місцеві жителі обробляли землі північної частини острова.

Римляни, які правили тут із 180 р. до н.е. до 394 р. н. е., зробили Ітаку єпархією Ілірії. Візантійський період, який прийшов потім і тривав до 1185 року, приніс християнство, яке встановилося на багато років. Як і багато які грецькі території, Ітака піддавалася захопленням із боку європейських племен. Побували тут венеціанці, турки. Правителі з Венеції багато зробили для відродження острова після воєн. Вони передали землю жителям острова у володіння, а також звільнили їх від податків, ніж залучили поселенців в Ітаку. XVII ст. стало періодом активного зростання числа населення, тоді кількість жителів перевищила 10 тисяч. Оброблення землі дозволило підняти економіку, стали експортувати родзинки. Для боротьби з піратами необхідно було будувати кораблі, а тому Ітака отримує значимість як морської сили. Вже до початку XIX століття торговельний флот мав 50 суден, а жителі стають відомі своїми морськими здібностями.

Перемога французької революції призвела до переходу Іонічних островів французам, яких, втім, витіснили турки і росіяни. Тоді була створена Іонічна республіка, частиною якої була Ітака, а столиця перебувала на острові Корфу. Після ще двох років правління Франції (1807-1809) сюди приходять британці, які захоплювали Іонічні острови і Такую вони заснували тут державу, названу Об'єднані Іонічні острова.

Сила флоту Ітаки була продемонстрована в ході визвольної боротьби з турками (1821 р.). На острові борці за свободу країни отримували притулок і необхідну медичну допомогу. Європейська ситуація 1864 року, довгі переговори між воюючими сторонами подарували Ітаці свободу. Тоді Іонічні острова, серед яких Ітака, стали частинами створеної заново грецької держави.

Визначні пам'ятки

Починати екскурсію по Ітаці прийнято з печери Лоізу. Саме тут вчені виявили унікальні артефакти, що підтверджують припущення про подвиги Одіссея, а також дані про те, що жителі острова поклонялися богині природи Артеміді, Гері, Афіні. Любителям давньогрецьких міфів безперечно варто відвідати печеру Німф. За переказами, тут Одіссей сховав скарби, отримані від феакського царя Алкіноя.

Тим, хто вирушає за археологічними пам'ятками, потрібно вирушити на пагорб Аетос. Тут були виявлені руїни античного акрополя. Вчені стверджують, що близько 4 тисяч років це було місце великого поселення.

Цікавою локацією Ітаки для відвідування вважається село Аногі, головною візиткою карткою її є старовинна церква 12 століття. Після відновлення релігійна пам'ятка доступна відвідувачам. Найбагатша колекція фресок - те, заради чого сюди приїжджають мандрівники. З незвичайного, в Аногі можна побачити кам'яні валуни величезних розмірів, розкидані по всій території. Окремі екземпляри мають настільки разючу форму, що нагадують туристам скульптурні твори, але ніяк не природні утворення.

Монастир Катарон, що розміщується на високому пагорбі, також обов'язковий до відвідин. Тут зберігається релігійна реліквія, складність якої неможливо переоцінити - ікона Богородиці Очищаючої. Її здавна вважають покровителькою Ітаки. Неподалік розташовані кілька оглядових майданчиків, звідки відкривається прекрасний панорамний вид Ітаки.

Музеї острова також заслуговують на увагу мандрівників. Найбільш відвідуваним із них вважається Музей Ставроса. Найважливіші експонати – бронзові триніжки, глиняні маски, які, ймовірно, належали Одіссею. Велика колекція музею буде цікава не тільки любителям старожитностей, адже кожен експонат має власну історію. Недалеко від музею височіє пагорб, де за легендами знаходився палац Одіссея. Мандрівники люблять розглядати руїни міфічного палацу, а ще звідси можна подивитися природні красоти острова.

Продовжити музейну прогулянку найкраще Музеєм Ваті. Турист отримає ще більше знань про історію Ітаки. Зберігається тут колекція порцелянових виробів і численні історичні знахідки різних часів. Відійшовши трохи від Музею Ваті, прямуйте в Музей фольклору. Тут, як ніде. Розкриваються особливості життя, костюма, культури місцевих жителів. Відвідувачі побачать меблі, предмети побуту, одягу, ремісничі вироби стародавнього населення Ітаки. Також один із залів представляє увазі гостей історичні фотографії, що відображають те, як виглядав острів за 3 століття до сьогоднішнього дня.

Пляжі Ітаки

Острів багатий красивими пляжами. Вибір залишається за мандрівником, добре що вибирати є з чого. Популярністю у туристів користується пляж Агіос Іоанніс, звідти відкривається чудовий вид на Кефалонію. При цьому пляж абсолютно позбавлений будь-якої інфраструктури, там повністю збережена природна краса. Поблизу знайдеться чимало дивовижних місць для піших прогулянок.

Філліатро - ще один цікавий пляж Ітаки, розташовані недалеко від Ваті. Прямо біля узбережжя розкинулися густі зарості дерев, здатні врятувати від грецької спеки. Місцеві жителі вважають за краще пляж Лоутса, що знаходиться близько до центру столиці острова. Причина тому - близькість кафе, ресторанів, де можна спробувати місцеві страви. Туристам буде корисно дізнатися, що поруч є сувенірні лавки. Сучасний комфорт забезпечить курортне містечко Кіоні. Близькість до центру столиці дозволяє після купання вирушити на шопінг або обід.