Історія Чехії

Історія Чехії

Чеська Республіка, як наступник Чехословаччини, була заснована у 1993 році, проте, коріння історії цієї країни та її народу знаходяться в ранньому Середньовіччі. Чеська Республіка розташована в області, яка була заселена з епохи палеоліту. З давніх народів, що населяли нинішню Чехію, найбільш відомі кельти і бойі, які дали країні назву «Boiohaemum», «Bohmen» або «Богемія». З VI століття починається приплив слов'янських племен, які створили тут першу державу - Велику Моравію. Правитель Ростислав у 863 році запрошує до Моравії Візантійську християнську місію - братів Кирила і Мефодія з метою поширення християнства та слов'янської грамотності. Після розпаду Великої Моравії до влади прийшли чехи, завдяки яким з тих часів і досі держава постійно розвивається.

Золотим століттям в історії Чехії є правління династії Люксембургів, що прийшла на зміну династії Пржемисловічей після шлюбу дочки чеського короля Вацлава II. Під час правління самого відомого чеського монарха Карла IV (1346-1378) Чехія стає торговим, культурним і політичним центром Європи. Прага, будучи столицею, розвивається дуже швидкими темпами. За кілька років площа міста збільшується у 7 разів, а чисельність городян сягає 40 000 жителів, що дозволяє Празі увійти до списку найбільших міст Європи того часу. У Празі засновано перший університет Центральної Європи (1348 року), починається будівництво храму Святого Віта, визнаного «перлиною готики», а також самого старого мосту в Празі - Карлова моста.

Свою роль у чеській історії зіграв реформатор Ян Гус (1372-1415), праця й вчення якого стали причиною релігійних хвилювань у Центральній Європі і проклали шлях до європейської релігійної реформи.

Одним з найбільш значних європейських політиків свого часу був чеський король Іржі з Подебрад (1458-1471), який намагався заручитися підтримкою європейських лідерів у реалізації плану зі створення мирного союзу - це стало по-справжньому інноваційної ідеєю для того часу. Метою союзу був захист християнської Європи від зростаючої турецької загрози.

На чеський трон 1526 року зійшла династія Габсбургів і Чеське королівство стало частиною їхньої імперії. Під час правління Рудольфа II Габсбурга, шанувальника мистецтв і наук, Прага знову стала одним з найважливіших центрів європейської освіти. В кінці XVI століття у Празі живуть і працюють Йоганн Кеплер і Джордано Бруно. Чеське королівство намагалося реалізувати ідеї релігійної та політичної єдності. Реформи, однак, пішли на друге місце під час тридцятирічної війни, що почалася 1620 року. Чеська держава було завойовано австрійцями, втративши крім усього іншого, право обрання правителя; католицизм був оголошений єдиною законною релігією, а протестанти були позбавлені всіх прав. Багато дворян були змушені залишити країну, а їх майно було конфісковано. На два століття чеське королівство зникла з політичної карти Європи як самостійний суб'єкт.

Рух за національне визволення XIX століття призвів до політичної та економічної лібералізації. Прага знову стає культурним і науковим центром Європи. У Празькому університеті викладають Альберт Ейнштейн, Крістіан Доплер та інші видатні вчені.
Чехія була найбільш розвиненою частиною імперії Габсбургів, наприкінці XIX століття тут було зосереджено більше 80% промислового виробництва всієї імперії. Експорт цукру та пива сприяли тому, що Чехія стала відома далеко за межами Європи.

Перша світова війна поклала край правлінню імперії Габсбургів. У 1918 на територіях Богемії, Моравії, частково Сілезії і Словаччини, була заснована незалежна демократична Чехословаччина зі столицею Прагою, яка була центром чеської держави і чеської культури протягом 11 століть. Починається нова ера реконструкції сучасної демократичної держави, яка триває досі.

Після закінчення Другої світової війни країна потрапила під вплив Радянського Союзу, а комуністичний переворот у 1948 році призупинив подальший демократичний розвиток країни у післявоєнну епоху.
Падіння берлінської стіни 1989 року призвело до масових мітингів протесту, у 1990 році відбулися вибори до парламенту, що згодом призвело до мирного поділу Чехословаччини на дві незалежні держави у 1993 році.

У лютому 1993 року президентом Чеської Республіки був обраний Вацлав Гавел, який залишався на цій посаді протягом ряду виборчих періодів. У лютому 2003 року був обраний другий президент Чеської Республіки - Вацлав Клаус.
У 1996 році Чеська Республіка офіційно представила свою заявку на членство в Європейському Союзі. У квітні 2003 року в Афінах був підписаний Договір про приєднання до Європейського союзу, а у травні 2004 року Чехія стала членом ЄС.