Венеція

Венеція – унікальне місто, схоже на чарівну театральну декорацію, засноване близько VI ст. н.е. плем'ям венетів, які рятувалися на островах лагуни від нашестя варварів. Сьогодні Венеція стоїть на 118 острівцях, пов'язаних між собою мостами і розділених каналами, по яких сковзаються гондоли. Здається, що місто мирно похитується на водах лагуни, утворюючи разом із нею незабутній пейзаж, чия краса надихала багатьох художників.

Близько 1000 р н.е. Венеція вже набула статус великого політичного суб'єкта, центру культури і торгівлі, перетворившись в одне із найбільш могутніх міст Європи. А в XVIII ст. Венеція входить в число найвишуканіших міст Європи, надаючи найпотужніший вплив на мистецтво, архітектуру і літературу епохи.

Сьогодні Венеція є об'єктом Всесвітньої спадщини людства ЮНЕСКО з 1987 р.

Площа Сан Марко здавна є центром Венеції. Багато століть вона залишалася втіленням балансу між політичною і релігійною владою в Республіці; крім того, саме тут відбувалася низка найважливіших подій в історії всього міста.

Сьогодні площа живе в непростій ситуації: їй доводиться балансувати між своєю тисячолітньою історією, про яку розповідають її пам'ятники архітектури і її безцінні красоти, та реальністю сьогодення, в якій пьяцца Сан Марко – одне з найзнаменитіших і популярних місць на планеті, що не завжди їй служить добру службу через хаотичний туризм і маси людей, яких вона приймає. Пьяцца Сан Марко – це єдина площа, яку венеціанці називають саме пьяцца – площа. Решту площ жителі міста називають campo або campiello – полем або маленьким полем.

Головною визначною пам'яткою площі є Базиліка Сан Марко і Палац дожів.

Собор Сан Марко стає релігійним і політичним центром Венеціанської республіки. У соборі проводилися грандіозні офіційні церемонії: коронація і представлення містянам нового дожа, благословення військ перед війною. Тут же отримав своє благословення перед відплиттям капітан Марко Поло. Собор будувався і добудовувався більше 4 століть.

Палац дожів – шедевр готичного мистецтва. Це грандіозний архітектурний комплекс, що складається з безлічі будівель і декоративних елементів. Палац дожів – був перш за все резиденцією дожів республіки. У палаці засідали Велика рада і сенат, працював Верховний суд і вершила свої справи таємна поліція. На першому поверсі розміщувалися також контори юристів, канцелярія, служби цензорів і морське відомство. Надбудований зверху балкон служив свого роду святковою трибуною, з якої дож являв себе народу. Гості міста, які причалювали до самого палацу з боку Пьяцетті, опинялися таким чином, біля ніг правителя Республіки.

Міст Зітхань був побудований Антоніо Конті в 1602 році та прикрашений у бароковому стилі. Міст з'єднує будівлю Палацу дожів, в якій розташовувався зал суду, і будівлю в'язниці. «Зітхання», від яких бере назву цей міст – це не зітхання закоханих, а сумні зітхання засуджених, які, проходячи під вартою по цьому критого мосту, в останній раз кидали погляд на Венецію через маленькі віконця.